Стоїть дівча і дихати не сміє,
Злетіть бажає трохи від землі -
навкруг голівки пролісків рясніють:
Блакитні, сині, ніжні і... живі.
Немає місця, де поставить ніжку,
Щоб далі йти, щоб свій продовжить шлях.
В очах сльозинки - по красі доріжку
Не хоче прокладать собі ніяк.
весна 2011
Комментариев нет:
Отправить комментарий